Компанія Renault помітила, що нові клієнти зі східноєвропейських країн мають підвищений попит на седани, тому для них була створена спеціальна версія Clio другого покоління, яка отримала назву Clio Symbol або Thalia, в залежності від країни.
Незабаром після падіння комуністичних режимів у Східній Європі клієнти почали відмовлятися від своїх колишніх чехословацьких, польських, російських, румунських та східнонімецьких автомобілів на користь більш досконалих транспортних засобів із Заходу. Одним з найважливіших брендів, який отримав вигоду від цього, був Renault, який вже мав завод в Туреччині і міг виробляти дешевші транспортні засоби. Крім того, новим клієнтам не подобалися хетчбеки і універсали, тому французький автовиробник зробив машап, додавши багажник до вже відомого Clio II, представивши його на ринку в 2000 році.
Новий автомобіль мав більшість передніх частин від свого хетчбека, хоча і не був оснащений найкращими технологічними досягненнями. Його фари були такими ж, але бампер відрізнявся і мав усміхнену нижню решітку радіатора в бампері. З боків чорні накладки на дверях мали іншу форму. За задніми дверима автовиробник змінив форму С-подібної стійки і встановив видозмінене заднє лобове скло. При цьому доданий багажник став високим і отримав нові задні ліхтарі, встановлені на чвертьпанелях, залишаючи широкий отвір для кришки.
Усередині автовиробник встановив панель приладів з твердого пластику, яка була схожа на решту п'ятидверного сімейства Clio, але виконана з менш дорогих матеріалів. Причому оббивка була з нижньої полиці. Передні ковшоподібні сидіння були набагато кращими, ніж у більшості колишніх комуністичних автовиробників, а фіксована задня лавка пропонувала якраз достатньо місця для трьох пасажирів.
Під капотом встановлювались на вибір три двигуни, в залежності від ринку, як бензинові, так і турбодизельні.